Що відбувається з українськими в’язницями? СІЗО заповнені на 95%, це майже вже під краї

Права людини – одна з головних цінностей Європейського союзу, і тут немає різниці між вільною людиною і в’язнем. Європейський суд з прав людини та Європейський комітет із запобігання катуванням вказують на великі проблеми щодо утримання людей в українських установах виконання покарань.

Наприкінці 2016 року в Україні розпочалася реформа пенітенціарної системи: Державну пенітенціарну службу ліквідували, а її повноваження передали Міністерству юстиції. Що вдалося змінити, кореспонденту Радіо Свобода розповідає заступник міністра юстиції Денис Чернишов.

Чи змінилися умови в українських в’язницях?

Візуально умови не змінилися, з 2016 року працювали більше над структурними змінами, зазначає заступник міністра юстиції Денис Чернишов.

«Майже 70 нормативно-правових актів було змінено, розроблено, подано і зареєстровано законопроект про пенітенціарну систему і дисциплінарний статут, розроблений законопроект щодо визнання статусу тих осіб, які перебували в місцях позбавлення волі на непідконтрольній території», – пояснює заступник міністра.

Щоправда, законопроект про пенітенціарну систему вже півроку не виноситься до зали парламенту для голосування, зауважує Чернишов.




На що вплинула реформа?

Змінили старі і запровадили нові правила внутрішнього розпорядку в установах виконання покарань.

«Деякі правила були чинними ще з часів Радянського Союзу, як, наприклад, регламентована кількість трусів для жінок», – зазначає заступник міністра.

З великих кроків, Денис Чернишов називає відокремлення медичної служби.

«Була створена державна установа Центр охорони здоров’я. Відокремили медичну сферу від режимних заходів, вивели лікарів з-під порядкування керівників установ виконання покарань. Це мінімізує дуже багато ризиків: як приховування якихось злочинів, тілесних ушкоджень, правдивої інформації щодо смертей, які відбувалися в установах виконання покарань».

Ще створили Центр пробації.

«Це установа, яка працює з особами, які не були позбавлені волі, але відбувають покарання за рішенням суду, або підготовка особи, яка виходить з місць позбавлення волі, до реінтеграції у суспільство», – пояснює гість програми.

Скільки суспільству коштує утримання в’язниць та СІЗО?

На 2018 рік вся пенітенціарна система (утримання разом із зарплатою пенітенціаріїв) обійшлося у 6,8 мільярда гривень, розповідає Денис Чернишов.

«Цього дуже і дуже замало. На багато речей нам виділялося 50-51% від потреб, на оплату комунально-побутових послуг – 64%», – зазначає він.

Аби не відключали від постачання комунальних послуг, доводиться ходити на бюджетні комітети і переконувати, що об’єкти непрості і потрібне дофінансування, пояснює заступник міністра юстиції.

«Уряд, насправді, вдвічі збільшив фінансування в порівнянні із 2016 роком, у 2017 році майже в два рази було більше фінансування, але та прірва така велика, що туди кидаєш-кидаєш і… Фінансування збільшується, це правда. Чи вистачає цих коштів? Ні. Бо проблем дуже і дуже багато», – зауважує заступник міністра.

Чи правда, що українські СІЗО гірші за російські?

Торік Надія Савченко заявила, що СІЗО в Україні не відрізняється від російського, а в деяких моментах і гірше.

«Якщо ми говоримо про будівлі, то так, погоджуся, можливо, і гірше. В нас слідчі ізолятори – це навіть не радянський спадок, у нас найстаріше приміщення слідчого ізолятору – це Львівське СІЗО – будівля 1614 року. З чим тут можна вже порівнювати? Він взагалі будувався як жіночий монастир, які там європейські стандарти…» – зазначив гість програми «Свобода в деталях».

Українські СІЗО заповнені, що з ними буде?

«Майже всі слідчі ізолятори в Україні не відповідають нормам, які є в Європі. СІЗО заповнені на 95% , це майже вже під краї», – розповідає заступник міністра.

Треба будувати нові слідчі ізолятори, переконані в Мінюсті, і навіть запропонували державно-приватне партнерство: інвестор може отримати земельну ділянку і стару будівлю у межах міста у своє користування, якщо побудує в іншому місці нову будівлю для СІЗО за міжнародними стандартами.

«Охочих-то і не знайшлося. Якщо говорити про Київ – ділянка під Лук’янівським СІЗО, приблизно 3,6 га, і є декілька ділянок, на які ми могли б перенести цю будівлю. Але інвестор розраховує на прибуток. В нас було до 10 переговорів із різними інвесторами, які цікавилися, але не подали свої пропозиції. По їхніх розрахунках, вони не виходили на прибутковість від реалізації цих проектів.

По інших містах є подібні проекти, але вони теж поки у підвішеному стані – у Львові та в Одесі, зокрема.

В’язниці є джерелом небезпечних хвороб?

Це не так, категорично заперечує Денис Чернишов. Каже, що показники в пенітенціарних установах навіть кращі за цивільні, бо пацієнти локалізовані.

«Ми не очікуємо, коли вони прийдуть або не прийдуть, ми можемо однозначно – дати пігулку чи зробити ін’єкцію. Не на великі відсотки різниця із цивільною медициною, але однозначно не можна говорити, що це розплідники якихось інфекцій».

За рахунок співпраці із міжнародними донорами на цей рік всі установи забезпечені ліками по ВІЛ/СНІД, туберкульозу, ретро-вірусній терапії на 100%, зазначає заступник міністра юстиції.

«Хворих на туберкульоз у нас десь 3,5 тисячі і десь 1,6 тисячі – ВІЛ/СНІД», – зауважує він.

Що робити людям, які вийшли з тюрми і не мають куди податися?

Півтора роки тому Денис Чернишов ділився планами щодо ініціювання побудови соціальних гуртожитків. Зараз зазначає, що вирішити на центральному рівні проблему не вдалося, втім, на місцях є позитивні зрушення.

«В нас великий проект у Дніпропетровській області, там громада небайдуже до цього підійшла. Можу пригадати 5 проектів, з якими ми постійно співпрацюємо», – додає він.

Схожі проекти реалізовують і в Харківській та Чернігівській областях і пов’язані вони із «домами на півдороги», пояснює заступник міністра.

«Було таке, що в селі були декілька покинутих домів, придатних для життя, газифікованих, в них зробили якесь господарство і бджільництво є на деяких. Приймають усіх, але є певні вимоги: що ти обов’язково працюєш, не байдикуєш, не вживаєш алкоголь. Якщо їх не виконуєш, то залишаєш це місце. Найбільш позитивний досвід саме в Дніпропетровській області».

Успішність таких проектів залежить від того, як буде змінюватися суспільна думка і сприйняття таких проблем.

«Змінити думку суспільства дуже важко, але це, перш за все, наша з вами безпека. В Швейцарії слоганом реформи пенітенціарної системи було: «Яким ми хочемо побачити сусіда, який повернувся з місць позбавлення волі?» – роз’яснює гість програми.

Що має змінитися в цьому році?

Завдання №1 – збільшення зарплату для пенітенціаріїв, наголошує Денис Чернишов. Від роботи персоналу багато чого залежить. В Україні є з десяток установ виконання покарань, в яких організований побут на високому рівні і це є заслуга керівництва закладу, пояснює заступник міністра і зазначає, що втримати хороших працівників вже неможливо.

«В нас сьогодні у пенітенціарія зарплата в рази нижча, ніж в наших колег по правоохоронному блоку (поліцейських, нацгвардійців). Відбувається відтік якісних кадрів», – наголошує Денис Чернишов.

Джерело: Радіо Свобода